Фотоальбом Білої ЦерквиФорум Білої ЦерквиНовини Білої ЦерквиСайти містаОсобисті налаштунки
   [x] Біла Церква
Головна
Загальна інформація про місто
Статут територіальної громади міста Біла Церква
Символіка міста
Історична довідка
Історичні пам`ятки
Дендропарк "Олександрія"
Фотогалерея
Міста побратими
Сайти міста

Карта города Белая Церковь 2009 года


Підрозділи
Освіта
Медицина
Культура
Спорт
Сім`я та молодь
Соціальний захист
Пенсійне забезп.
Правоохоронні органи
Порядок реєстрації підприємців
Житлово-комунальне господарство
Житлово-комунальні субсидії
Комунальні послуги та платежі
Екологія

Громадсько-політичне життя
Політичні партії і громадські організації
Національно-культурні товариства

Економіка
Економіка міста
Підприємництво
Торгівля
Ринок праці
Зовнішньо-економічна діяльність
Інвестиційні пропозиції

Новини
Новини міста
Архів новин
Офіційні новини Білої Церкви у форматі RSS version=2.00 v 2.00

Послуги сайту

Розширений пошук
Найкращі публікації
Список сторінок
Мапа сайту
Реклама на сайті

Зв`язок

Наші форуми
Рекомендувати сайт
Контакт із автором


Біла Церква

Історія створення парку






 

ІСТОРІЯ СТВОРЕННЯ ТА ЕТАПИ РОЗВИТКУ ПАРКУ "ОЛЕКСАНДРІЯ"

За 100 км на північний – захід від Києва розташоване стародавнє місто Біла Церква, яке лежить на річці Рось, притоці Дніпра. 

Замок над Россю існував вже в IX ст. Однак це було невеличке поселення. Перші ж згадки про Білу Церкву датовані 1331 р. В наступні часи воно стало державним містом Речі Посполітої і знаходилося в руках представників великих княжих родів – українських та польських: Острозьських, Любомирських, Вишневецьких, Яблонських та Мнішек. 

1774 рік став для міста Біла Церква переломною датою. В цей час цю адміністративну одиницю і білоцерківські багатства отримує від Польщі в вічне володіння король Станіслав Август Понятовський, який у свою чергу, того ж року віддає ці володіння разом з замком у Варшаві Великому Коронному Гетьманові Франціску Ксаверію Браницькому. У 1781 році К. Браницький одружується з Олександрою Енгельгард (за однією версій першородною дочкою Катерини II і Сергія Салтикова, за іншою – племінницею князя Г. Потьомкіна). За О. Браницькою гетьман отримав пристойний посяг – 600000 карбованців сріблом і велику ділянку землі. Катерина II подарувала подружжю на весілля Шуваловський палац в Петербурзі. Доход К. Браницького з самої тільки Білої Церкви приносив 750000 золотих. Разом з іншими маєтками – Ставище, Рокитне, Лисянка та ін. він складав приблизно 2 мільйони. В 1784 р. доход з Білої Церкви К. Браницький призначив своїй дружині. В подальшому О. Браницька стала головним ініціатором створення загородної резиденції, яка отримала назву від її імені - парк “Олександрія”. Для втілення в життя своїх задумів до роботи в “Олександрії” були запрошені спеціалісти – паркобудівники. Вважається, що первісний план парку накреслив французький садівник Мюффо, який зайнявся посадкою дерев та впорядкуванням клумб. Надалі парковими роботами керували такі садівники, як: Август Станге, Рінгер Чех, Бартецький, Вітт та ін. Відомо також, що був ще один садівник, який провів у Браниціьких майже все своє життя. Це – Август Єнц, німець за національністью, запрошений Браницькими з Берлина в 1815 році. 

В честь 50-річчя його ювілею роботи в парку в 1865 році господарями було встановлено пам’ятну колону, яка зберігається донині. Історичний осередок парку - “Дідинець” розташований в північній частині парку неподалік від Сквирської дороги. Тут влаштовано літню резиденцію графа Браницького “Аустерію” – комплекс павільйонів, залу для танців, допоміжні служби та зелені і водні оздоблення. На віддалі 500 м розташовано економічний двір – правління економа, що відав лише парковим господарством (управитель всіма маєтностями мав резиденцію у Білій Церкві). Тут містилося житло постійних працівників, майстерні, оранжерея та квіткове господарство, фруктовий сад, поруч рибні стави. Поряд з "Дідинцем" з західного боку розплановано сад у мурі (сад, обведений мурованою стіною для захисту теплолюбних плодових дерев від холодних вітрів); зі східного боку – клини: сад Катерини II Сад Потьомкіна, Російський сад, городи. Західна частина парку, третина всієї паркової території – відмежована дорогою, від економічного двору до Сквирського шляху, була відведена під мисливські угіддя – звіриниць і служила лісопарком. Решта території була визначена під художню частину паркових влаштувань. До них належить Мала і Велика галявини з прилеглими архітектурними спорудами: Колонада “Ехо”, “Руїни”, “Китайський місток”, “Арочний місток”, острів “Марії”, острів “Срібний серпанок”, різного роду фонтани, водоспади, та інші малі архітектурні форми. Разом з галявинами та дібровою, ставками та річкою Рось вони утворюють чудовий незабутній парковий ансамбль, який є одним з найкращих не тількі в Україні, а у Європі. За первісним планом на території парку була запроектована діброва на базі існуючого дубового гаю. Як показує аналіз, архітектор-проектант стояв на творчих засадах ландшафтного принципу в паркобудівництві, який здобув визнання в той період по всій Європі. 

Однак в “Олександрії” поруч з елементами ландшафтного принципу значне місце посідають елемнти принципу регулярного. Найперше, автор розташував будівельне ядро “Дідинець” (палацова група) не на периферийній території парку, або й за його межами, не включаючи в чинники активного показу, як це було узаконено ландшафтним принципом, а майже по осі паркового клину. В доповнення до цього “Дідинецеві” були підпорядковані алеї: Головна, Ялинова, Липова, Соснова, Березова – всі прямі, крім того перед палацевою групою було розташовано партерний газон, а поряд Мала і Велика поляни. Вони були оформлені стриженими та вільнорастучим чагарником, вазами та скульптурами. Всі ці елементи повністю притаманні регулярному стилю парків. Час значно змінив накреслення первісного проекту, Сади Катерини II, Потьомкіна, Сад “Мур”, Російський сад у східній частині парку, Берзова алея відмерли і на їх місці виникли масиви більше, чи менше організованих пейзажів і пейзажних фрагментів та самосію. Однак частина композицій: Велика та Мала поляни, Ялинова алея, Діброва – ще несуть належне їм ландшафтне навантаження хоч і вони значно деградують і потребують відновлення, або реконструкції. Утримання парків, особливо великих, завжди потребує багато коштів. Тому “Олександрія” до скасування крепосного права, доки була дармова робоча сила, розвивалась і підтримувалась добре. По скасуванні панщини, коли за роботу стало потрібно платити, художній образ парку щораз гіршає. Занепадає дорожна мережа, протоки островів замулюються, острови зливаються з суцільним берегом, Павільйони, зокрема “Руїни”, ушкоджуються й не відбудовуються. Деякі інші декоративні павільйони (“Люстгаус” тощо) перетворюються в сараї. Деякі ознаки роботи над парком помічаються на початку XX століття. Закладена нова Ялинова алея на Палієвій горі, півколо каштанів поблизу. 

Після цього, в основному після подій 1905 року розбудова парку припиняється. З цього часу спостерігається поступовий занапад парку, а громадянська війна та іноземна інтервенція 1917-1920 рр. та Велика Вітчизняна війна – парк сплюндрували. Починаючи від 1914 р. і до 1946 р. ніякі роботи по культурному догляду паркової рослинності не проводилися. Відмирали ординари й групи віковічних дерев. Густі крутини й групи на “Клинах”, на Великій поляні, в Діброві поріділи. В додаток під час німецької окупації в 1943 р. було зрізано понад 3 га вікових дерев сосни звичайної. Водночас на попередньому рідколіссі: зона Дідинця, Саду Катерини II та Потьомкіна – все вкрилося густим самосівом, знівелювавши попередній художній образ цих ділянок парку. Руїни споруд – палаца, флігелів, танцювального павільйона заростали самосівними деревами клена, ясена та тополі. В наш час такі дерева мають вік від 20 до 80 років. В 1920 році після організації Білоцерківського сільськогосподарського технікуму, місцевими земельними органами парк передається в його коритсування. А з 1921 р. “Олександрія” стає основною базою його навчально-дослідного господарства. “Олександрія” отримує нову назву – парк ім. Ч. Г. Раковського. Виходячи з потреб відбудови госпадарства перших років Радянської влади час від часу, поволі “на цеглу” розбиралися зруйновані, або напівзруйновані споруди, вирубовалися дерева. Площа парку використовувалась не з декоративною метою, як це мало бути а задле добування деревинної маси. Ще більшої руйнації парк зазнав після рішення Білоцерківського окружного виконавчого комітету в лютому 1928 р. про забудову на території парку водогону для міста. Постановою від 10 квітня 1946 р. Рада Міністрів СРСР передала дендропарк в відання Академії наук України. З цього часу розпочинається роботи по відбудові парку, які набули особливого змісту після передачі “Олександрії” в 1953 р. для науково-методичного керівництва Центральному республіканському ботанічному саду Академії наук УРСР. За проектом і керівництвом в натурі архітектра Д.М. Криворучко відбудовано ряд архітектурних споруд: Головний вхід, Ротонда, Колона Суму, Колонада “Луна”, Китайський місток, Арочний місток, “Руїни”, Великий водоспад, фонтани та ін. Заново збудовані: Господарський в’їзд, “Лев”, кругла альтанка в західній частині парку, пам’ятний знак С. Палію на Палієвій горі, мурована альтанка в Східній частині парку, металева альтанка над ставом “Дзеркальний”, скульптурні групи “Потерчата” та “Той , що в скелі сидить”. Тут слід відмітити як велику заслугу архітектора Д.М. Криворучка в питанні відбудови архітектурних споруд парку так і помилки, які були ним допущені коли в класичний стиль “Олександрії” почали вводитися нові тематичні композиції за мотивами Лесі Українки (“Потерчата”, “Той, хто в скелі сидить” та багато інших).
 


В останні роки колектив парку працює над питаннями максимального збереження цілих старовинних паркових насаджень та композицій з них створених. 

Флористичний склад насаджень “Олександрії” віднесено до національного надбання України, тому збереженню та примноженню генетичного фонду парку приділяється така само серьозна увага, як і збереженню неповторного паркового ансамбля “Олександрії”. Оцінка загального стану дендропарку на кінець ХХ століття показує, що на жаль в останні роки і навіть десятиліття дендропарку більш притаманні були деградуючі ніж прогресуючі процеси. Через критичний вік випадають вікові насадження; старі архітектурні споруди не відновлюються, а ті, що були реставровані 40 років тому вже теж потребують ремонту; ставки дедалі більш заростають і замулюються; потребує капітального ремонту огорожа парку і т.ін. До існуючих проблем в отанні роки додалася ще одна,- це забруднення підземних вод та грунтів дендропарку техногенними забруднювачами – нафтопродукти, 6-ти валентний хром та аміак. За останні два роки колективом дендропарку за власні кошти було виконано роботи спрямовані на покращення стану парку: - проведено капітальний ремонт 2 головних архітектурних споруд парку: "Ротонда" та "Руїни"; - виконано косметичний ремонт всіх архітектурних споруд, які є на його території; - відновлено 2,8 тис м2 покриття алей гранітним відсівом; - пофарбовано дах Адмінкорпусу (вперше за 20 років); - проведено капітальний ремонт димарів і пожежних розривів на Будинку садівника (вперше за 30 років); - відновлено охорону парку; - проведено ремонтні роботи по укріпленню музею дендропарку, встановлено сучасну сигналізацію; - проведено сучасне опалення музею і Будинку садівника; - відремонтовано і виставлено в парк 30 садових лав; - закуплено нову сучасну техніку для викошування травостою та проведення рубок догляду в насадженнях; - випущено з друку новий путівник та буклет про парк; - влаштовано сучасний теплий туалет по екскурсійному маршруту; - закладено нові композиційні ділянки в центральній частині парку (біля музею): сад сортового бузку, нових хвойних рослин, розарію; - розроблено нову програму підготовки екскурсоводів; - заключено договір на екскурсійне обслуговування з обласною туристичною агенцією і екскурсійною компанією "Лоел"; - виконано комплекс заходів по підтриманню належного санітарного і естетичного стану парку: викошування бур’янів, стрижка газонів, живоплотів, очистка дзеркала ставків, санітарні рубки дерев, захист насаджень від шкідників та хвороб, проведено вивчення вмісту забруднюючих речовин у воді та грунтах парку. - відновлення та ремонт алей парку – 1,5 тис. м2 ; - виготовлено наглядну агітацію, охоронні знаки і рекламну продукцію; - відремонтовано існуючі на території парку туалети; - проведено ремонт внутрішніх приміщень Будинку садівника, наукового корпусу, теплиць, парників і оранжереї; - проведено роботи по ландшафтному оформленню нових паркових композицій: сад бузку, хвойних рослин та ін. - відремонтовано і вистановлино в парк 50 садових лав; - оформили веб-сторінку в інтернеті; - своєчасно виконувати весь комплекс робіт по підтриманню на території належного санітарного і естетичного стану. 

 



Національна академія наук України, через брак коштів не в змозі суттєво допомогти у вирішенні всіх тих питань, які накопичилися за останні роки. Тому всі зусилля покладаються на колектив дендропарку і є надія, що завдяки відповідальній позиції, яку зайняли мер міста Б. Церква Г.В. Шуліпа, народні депутати України Д.І. Рудковський та С.Г. Челноков – справу про відродження дендропарку "Олександрія" буде здвинуто з мертвої точки. 

В 2004 році за рахунок коштів, які надаються з бюджету України планується провести:

 1. Капітальний ремонт та реконструкція ставків «Лазневий», «Холодний» та «Дзеркальний», колонади «Ехо» та арочного містка, фонтанів біля ставка «Лазневий», на острові Маріїна біля музею, бесідки у Східній частині парку, огорожі на ділянці Сад «Мур», реставрація колони Пелікана. 
2. Придбати скульптуру Божої матері для острова Марії та будівництво постаменту для неї.
3. Відновлення колекцій роз, бузку та хвойних декоративних порід на території дендропарку. 
4.Поточний ремонт туалетів на території дендропарку, придбання лавочок для установки в дендропарку, придбання в’їздних воріт на господарський заїзд, капітальний ремонт адміністративного корпусу (заміна вікон, дверей), будівництво будинку привратника (під магазин), будівництво автостоянки для екскурсійних автобусів, капітальний ремонт дороги від господарського заїзду до адміністративного корпусу, поточний ремонт огорожі парку



 






Copyright © Все права защищены.
Дата публикации: 18-08-2004
(13585 прочтений)

[ Вернуться назад ]


   [x] Пошук



целую фразу
любое слово


   [x] Логин
Логин

Пароль

Проверочный код:   
Проверочный код


Не зарегистрировались? Вы можете сделать это, нажав здесь. Когда Вы зарегистрируетесь, Вы получите полный доступ ко всем разделам сайта.


Незалежне інтернет видання - ФАСТІВ


Карта сайта
Copyright © 2000 - 2009
При повному або частковому використаннi матерiалiв цього ресурсу, посилання на www.bilatserkva.info є обов`язковим.
Sitemap

Рейтинг@Mail.ru Яндекс цитирования

Powered by © PHP-Nuke released under the GNU/GPL license
Открытие страницы: 0,05 секунды и 3 запросов к БД за 0,00057 сек.
Memory usage: 1 566 208. Peak memory usage: 1 835 008